Мітрохіна Віра Олександрівна - учитель математики.

/Files/images/DSC_0001.JPG

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ТА УПРАВЛІННЯ ЦИМ ПРОЦЕСОМ

ВСТУП

XXI століття - час разючих змін в економіці, політиці, науці, освіті, культурі, побуті. Тому завдання освіти - підготувати своїх учнів до умов життя, що постійно змінюється.

Гуманізація навчання як стратегічний напрям розвитку всього сучасного педагогічного процесу є явищем закономірним та історично обумовленим. Саме зараз відчутна нагальна потреба в освічених, творчих та активних особистостях, здатних до самовдосконалення.

В законі України про освіту зазначається: «Освіта – основа інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Актуальність.

Реформування загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, заміну прийнятої моделі навчання і виховання на особистісно-орієнтовану.

В умовах гуманізації освіти, а саме орієнтації її цілей, змісту, форм і методів на особистість того, хто навчається, гармонізації її розвитку, особливого значення набуває одне з провідних нормативних положень педагогіки - принцип свідомості і творчої активності учнів.

На мою думку сутність цього принципу полягає в забезпеченні оптимального керівництва і свідомої творчої роботи учнів.

Я вважаю, що завдання освіти не може зводитись тільки до озброєння учнів певною сумою знань. Її основна мета - дати опорні знання і вміння, розвинути пізнавальні інтереси і здібності учнів. Необхідно сформувати в них вміння оперувати придбаними знаннями, застосовувати їх в нових ситуаціях, робити самостійні висновки і узагальнення, знаходити розв’язки в нестандартних умовах.

Ідея впровадження новітніх технологій полягає в тому, щоб повернутися обличчям до учня - через особистісно - орієнтовну систему навчання.

Я вважаю, що розкрити особистість учня можна, якщо учитель буде іти на урок не тільки зі знаннями навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором красивих задач і вмінням їх майстерно розв’язувати, а й з різноманітними і цікавими способами і прийомами організації праці учнів. На уроках я формую уміння учнів спостерігати, аналізувати, узагальнювати, конкретизувати, ставити запитання, висловлювати і відстоювати свої думки. Розвиваю увагу, уяву, пам’ять, виховую пізнавальний інтерес, самостійність у здобутті знань, моральні якості, культуру.

Сухомлинський казав: « Дитина, яка ніколи не пізнала радості праці у навчанні, яка не пережила гордості від того, що труднощі подолані, - це нещасна людина.»

Тому я намагаюся працювати так, щоб навчити дітей вчитись працювати самостійно. Я вважаю, що одним з найважливіших засобів систематичного і міцного засвоювання програмного матеріалу з математики, розвитку творчих здібностей і виховання учнів є самостійна робота.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Успіх будь-якої самостійної роботи, як відомо залежить від того, як виконуючий її вміє організувати свою діяльність. Тому вчитель в якості першого кроку розкриває учням зміст основних видів самостійної діяльності при вивченні математики.

Головна мета організації самостійної роботи - вчити учнів самостійно набувати знання.

Одним із основних видів самостійної роботи на уроках є робота з підручником. Але і не менш розширеним видом самостійних робіт є виконання письмових самостійних робіт на уроці.

До них відноситься :

1. Виконання вправ, розв’язування задач на закріплення пройденого матеріалу.

2. Складання задач і вправ самими учнями.

3. Організація роботи над помилками.

Виконання домашніх завдань також є важливим видом самостійної роботи.

Результативність самостійної роботи визначається чіткою її постановкою і систематичністю. Важливим при цьому є проявлення інтересу до неї, використання методів стимулювання пізнавальної діяльності і організація контролю за самостійною роботою учнів. В роботах, під керівництвом вчителя, з його сторони постійно здійснюється контроль за правильністю дій учня і організується допомога в усуненні виникаючих в учня труднощів незалежно від того, чи зрозумів він причини труднощів, що виникли, то в самостійних роботах учень сам усвідомлює характер виконуваної роботи, сам визначає і знаходить способи подолання труднощів, що виникають, і в цілому сам організовує свою діяльність.Термін «самостійна робота» вживають у різних значеннях. Часто та називають окремі уроки, присвячені самостійному


розв’язуванню задач, які дуже схожі на контрольні роботи. Але це тільки один з видів самостійної роботи, причому не основний.

У термін «самостійна робота» я вкладаю значно ширший зміст, відношу сюди і самостійне вивчення теорії за підручником, і самостійне доведення теорем, і самостійне розв’язування задач, виконання різних завдань, тощо.

Працюючи самостійно, учні, як правило, глибше вдумуються в зміст опрацьованого матеріалу, краще зосереджують свою увагу, ніж це звичайно буває при поясненнях учителя або розповідях учнів. Тому знання, вміння та навички, набуті учнями в результаті добре організованої самостійної роботи, бувають міцнішими і ґрунтовнішими

Учням самостійно працювати над вивченням математики доводиться в основному дома. Дома учень самостійно за підручником вивчає теорію, розв’язує задачі, виконує інші запропоновані вчителем завдання.

За своїм дидактичним призначенням самостійні роботи можна розбити на два основних види : навчаючі та контролюючі. Значення навчаючих самостійних робіт полягає в самостійному виконанні учнями даних вчителем завдань в ході вивчення теми, у виявленні зроблених учнями помилок і повторне пояснення вчителем навчального матеріалу з урахуванням цих помилок. Значення ж контролюючих робіт полягає в самостійному виконанні учнями даних вчителем завдань після, як правило, логічно завершених порцій навчального матеріалу і констатувати , на базі цього, ширину і глибину отриманих учнями знань і вмінь.

Робота з підручником - один з видів самостійно-пізнавальної діяльності учнів. Цей вид роботи присутній майже на кожному уроці. З метою підготовки учнів до самоосвіти я вчу їх працювати з підручником. Вже з першого знайомства я знайомлю учнів з правилами роботи над матема­тичною книгою:

1. Математична книга — не роман; читай її з олівцем у руках.

2. Читаючи, не поспішай, намагайся зрозуміти кожну фразу і кожен абзац.

3. Особливу увагу зверни на означення і теореми, зрозумій роль кожного слова в їх формулюваннях.

4. Читаючи доведення теореми, з'ясуй, що дано і що треба до­вести. Спочатку спробуй довести її самостійно.

5. Якщо читаєш про властивості геометричних фігур, уяви їх, намалюй, використай предмети, що тебе оточують.

6. Ти закінчив читати параграф. Не поспішай братись за іншу роботу. Продумай, про що йшлося в цьому параграфі, найважли­віше намагайся запам'ятати.

Застосовую такі завдання по роботі з теоретичним матеріалом підручника:

1. Читання тексту вголос.

2. Читання тексту мовчки.

3. Відтворення змісту прочитаного вголос.

Основне призначення цього прийому полягає в орієнтації учнів на запам’ятовування матеріалу, не менш важливою метою є розвиток усної мови учнів, навчання їх використанню математичної термінології і специфічних для математики оборотів мови.

4. Обговорення прочитаного матеріалу.

Цей прийом є дуже сильним засобом розвитку самостійності учнів. Обговорення прочитаного на перших порах часто проявляється у вигляді бесіди, в ході якої я ставлю учням запитання .

5. Розбиття прочитаного тексту на смислові частини.

Така робота проводиться по-різному: спочатку я розбиваю текст на частини і пропоную учням відтворити зміст кожної частини ; потім я пропоную учням виконати розбиття тексту на смислові частини.

6. Самостійне складання плану прочитаного, який може бути використаний учнем при його підготовці до відповіді.

7. Робота зі змістом та предметним покажчиком.

Така робота не викликає особливих труднощів, але важлива для виховання в учнів уміння працювати з підручником.

8. Робота з малюнками та ілюстраціями.

Малюнки поряд з моделями і предметами навколишнього середовища , в більшості випадків є першим джерелом знань, основою для узагальнення. Креслення і малюнки, схеми дозволяють учням в ряді випадків не тільки самостійно знайти розв’язок задачі, але і перейти від навчальних задач до задач прикладного характеру.

9. Робота над поняттями і термінами.

Якщо учень навчився самостійно вивчати новий матеріал, користуючись підручником або якимись спеціально підібраними завданнями, то буде успішно розв’язана задача свідомого оволодіння знаннями.

Знання, які засвоїв учень сам, значно міцніші, ніж ті, які він одержав після пояснення вчителя. Тут же розв’язується і велика виховна задача - прищеплення навику самостійності в роботі взагалі, можливості в подальшому самостійно ліквідовувати прогалини в знаннях, розширювати знання, творчо застосовувати їх в розв’язуванні практичних задач

Роботу по формуванню вмінь, які забезпечують самостійне вивчення учнем нового матеріалу, потрібно починати на уроці. Можна запропонувати класу самостійно вивчити той чи інший матеріал підручника.

Основна мета таких завдань — навчити учнів читати математичний текст, інакше кажучи, навчити їх учитися.

Слід пам’ятати, що самостійне читання математичного тексту - це дуже складна задача в силу того, що цей текст дуже насичений інформацією, зноски, які в ньому наводяться можуть зникати з поля зору учнів, окремі зауваження можуть здатися їм зайвими . Самостійно вивчений на уроці матеріал одразу закріплюється тут же.


Основним засобом навчання математики є задачі. В процесі вивчення математики учні повинні оволодіти певними прийомами розв’язування задач. В основному з такими прийомами знайомлю я сама, показую розв’язання задач нового зразка.

Найбільш ефективним при цьому є такий підхід, при якому розкриває перед учнями технологію розв’язування задачі, чим мотивоване використання деякого метода розв’язування, чим обумовлений вибір того чи іншого шляху.

Необхідною умовою засвоєння нового теоретичного матеріалу і оволодіння новими прийомами розв’язання задач є виконання учнями тренувальних вправ. Існують дві форми організації такої тренувальної роботи: фронтальна робота і самостійна робота учнів.

Фронтальна робота - традиційна давно складена форма. Схематично її можна зобразити так: один учень виконує завдання на дошці, інші виконують це ж завдання в зошитах. Така робота має ряд позитивних сторін: учні одержують зразки міркувань, зразки оформлення записів, мають можливість швидко і своєчасно виправляти допущені помилки. Виключно важливе значення має фронтальна робота для розвитку мови учнів . Але при цьому розумова діяльність учнів важко контрольована. Учень має можливість відключитися від навчального процесу і може залишитися поза полем зору вчителя.

Великі можливості для підготовки учнів до творчої праці і самостійного поновлення знань має самостійне виконання завдань. Його можна організувати по різному

Разом з тим самостійна робота учнів на уроках має свої недоліки. Виправлення помилок, допущених учнем, відбувається в ході її перевірки по закінченню всієї роботи. . Неодмінною умовою ефективності самостійної роботи на уроках є своєчасна і правильна перевірка результатів. Її не можна обмежувати тільки показом розв’язку, необхідно, щоб учні прокоментували хід розв’язання.

На уроках математики поєдную обидві форми роботи, що надає можливість досягти значних успіхів у наданні учням знань і в підготовці їх до активного застосування цих знань.

Найефективніша самостійна діяльність проявляється під час виконання самостійної роботи. Письмові самостійні роботи за своїм основним дидактичним призначенням можна розподілити на два види: навчаючі і контролюючі.

Навчаючі роботи в свою чергу можна розподілити на дві групи: по формуванню знань та формування навиків. Мета роботи по формуванню знань полягає в тому, щоб в процесі самостійної діяльності учнів довести до їх свідомості зміст нового поняття, розкрити його необхідні ознаки, показати зв'язок з раніше вивченими поняттями.

Так, при формуванні поняття арифметичного кореня, в роботу включаю завдання, при виконанні якого учні зіткнулися з необхідністю «проговорити» означення арифметичного квадратного кореня, що є дуже важливим для його розуміння і серед даних виразів вибрати арифметичний корінь.

1. Встановити пропущені слова так, щоб висловлення було істинним:

1) Число 5 є арифметичним квадратним коренем числа 25, так як число 5...0 і квадрат... дорівнює...

2) Число 12 ... арифметичним квадратним коренем числа 144, так як число 12 ... 0 і квадрат його ...

3) Число - 3 ... арифметичним квадратним коренем 9, так як число - 3 ... 0

4) Число 0,3 ... арифметичним квадратним коренем числа 9, так як квадрат числа 0,3 ... 0,9.

2. Які з рівностей є вірними:

а) √25 = 5; б) - √25 = -5; в) √ - 16 = -4 ; г) √9 = 3; д) √9 = -3?

3. Запишіть за допомогою знаку V три арифметичних квадратних кореня трьох різних чисел.

При складанні завдань для таких робіт потрібно іти по принципу «від простого до складного». Кожне попереднє завдання повинне допомагати виконувати наступне, а наступне - готувати до сприйняття нових завдань і закріплювати попередні. Наприклад, самостійну роботу по темі «Циліндр, осьовий переріз циліндра» можна проводити у формі математичного диктанту за готовим малюнком.

Складаючи завдання, ставлю перед собою наступні питання:

-Чому навчиться учень після закінчення цієї роботи ?

-На які питання буде вміти відповідати ?

-Які навики одержить?

Роботи даного типу повинні складатися з невеликої кількості завдань репродуктивного і реконструктивного характеру, націлених на відпрацювання нових способів виконання тотожних перетворень, розв’язування задач, різних методів міркувань і т. д.

Після того як матеріал добре засвоєний, необхідно перевірити і оцінити придбані ними знання. Контролюючі роботи проводять після логічного завершення циклів навчального матеріалу.

Письмову перевірку знань і вмінь проводжу на різних етапах засвоєння матеріалу що вивчається. Це дає можливість декілька разів отримувати інформацію про засвоєння одного і того ж матеріалу. З цією метою я проводжу різного роду контролюючі роботи: оглядові і підсумкові. Кожний з видів контролюючих робіт має особливості і мету.

Перевірочні самостійні роботи проводжу для перевірки окремого фрагменту матеріалу в період вивчення теми. На їх виконання відводиться 10-15 хвилин уроку. Такі роботи необхідні як учню, так і вчителю. При їх виконанні вчитель своєчасно одержує інформацію про те як засвоюється тема, що дозволяє йому вчасно виявити помилки і в залежності від цього будувати роботу по вивченню даної теми. А учні одержують додаткову практику в самостійному розв’язанні задач і тим самим готуються до контрольної роботи по даній темі.

Основа перевірочних робіт - завдання реконструктивного характеру. Завдання таких робіт не повинні бути складніші тих, що виконувались на уроках і дома.

Так, при вивчені теми «Тригонометричні рівняння», розбила тему на три логічні закінчені фрагменти:

1. Обернені тригонометричні функції.

2. Найпростіші тригонометричні рівняння.

3. Розв’язування тригонометричних рівнянь різними способами.

До моменту проведення першої перевірочної роботи учні ознайомились з оберненими тригонометричними функціями, їх властивостями. Бажано перевірити як учні засвоїли цей матеріал, чи навчилися знаходити значення цих функцій, перш ніж приступити до вивчення наступного матеріалу.

Після розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь, для знаходження коренів яких потрібні знання попередньої теми, пропоную самостійну перевірочну роботу - мета якої перевірити як учні навчилися розв’язувати найпростіші тригонометричні рівняння.

Основне завдання третьої перевірочної роботи- перевірка вмінь розв’язувати тригонометричні рівняння різних типів, вміння підібрати відповідний спосіб розв’язання.

Мета контрольної роботи - перевірити засвоєння всієї теми після її вивчення. Завдання контрольної роботи не повинні бути складнішими за ті, які були розглянуті учнями на уроках і дома, але повинні відображати обов’язковий для засвоєння матеріал, причому на тому рівні складності, якого вимагає програма. Після закінчення вивчення розділу проводжу оглядові контрольні роботи. Така робота дозволяє учням повторити матеріал, систематизувати знання, встановити зв’язки між вивченим матеріалом.

Широко почала впроваджуватися в Україні тестова технологія контролю і підготовки учнів до оволодіння цією технологією є одним із завдань учителя.

Ефективна організація діагностики навчальних досягнень учнів є однією з головних умов досягнення ними успіхів у навчанні на всіх його етапах. Тести є одним із надійних та ефективних засобів діагностики навчальних досягнень учнів.

Основним призначенням тематичного тестування, вважаю, є виявлення прогалин у підготовці учнів і проектування заходів для їх усунення.

Тестування і подальша робота з тестами є однією з форм організації самостійної роботи учнів, формувати у них уміння визначати цілі навчання, опрацьовувати навчальний матеріал, контролювати свою навчальну діяльність і оцінювати її.

Організовую самостійну роботу учнів з тестами за такою технологією: учням пропонується виконати самостійно тестові завдання без використання навчальних посібників.

Вибрані відповіді вони записують на окремій сторінці зошита. Після закінчення роботи результати звіряються з правильними відповідями. Пропоную учням аналізувати розв’язання кожного завдання, відповідь на яке не збігається з наведеною. У разі потреби учень звертається до підручника чи вчителя. Коли незрозумілих питань не залишилося, учню потрібно перевірити себе за допомогою другого варіанту тесту. Переконую учнів, що повне виконання цих рекомендацій веде до поліпшення їх результатів при повторному тестуванні. Після закінчення роботи над двома варіантами тестів одного рівня учні переходять до тестів наступного рівня. Над ними вони працюють за тією самою схемою.

Результати тестування не обов’язково оцінювать за 12 - бальною шкалою, вони відіграють допоміжну роль при тематичному оцінюванні. Оцінювання результатів тестування доцільно здійснювати так, щоб воно стимулювало учнів до корегування результатів засвоєння матеріалу.

Однією з ефективних форм колективної, парної та індивідуальної самостійної роботи учнів на уроках -- є систематичне виконання усних вправ на всіх етапах навчання.

В своїй практиці я використовую усні вправи таких видів:

1. Умова вправи сприймається на слух, і після її ви­конання учні, нічого не записуючи, повідомля­ють результат.

2. Учні читають умову вправи (з підручника або дошки), а розв'язують задачу усно.

3. Учні, розглянувши рисунок і коротку умову за­дачі з геометрії, усно знаходять усі необхідні спів­відношення між елементами зображеної фігури й надають відповідь.

4. За умовою задачі учні складають відповідний схе­матичний рисунок геометричної фігури або гра­фіка функції, або стислу умову текстової задачі, а розв'язання виконують без записів.

Учням із початковим рівнем навчальних досягнень можна запропонувати повторити розв'язання за­вдань, що попередньо були розглянуті в класі. Та­кий диференційований підхід сприяє мобілізації уваги й спонукає до активної участі в роботі не тільки сильних, але й слабких, неуважних учнів.

За допомогою усних вправ з геометрії на готових кресленнях розв'язуються такі дидактичні задачі.

1. Формування навичок застосовувати відповідні теореми до розв'язування задач.

2. Засвоєння теоретичних знань із поточного мате­ріалу.

3. Організація навчальної самостійної роботи учнів у процесі розв'язування задач.

4. Розвиток мовлення учнів.

Приклад

Суміжні кути

Округлення десяткових дробів

Вправи па актуалізацію знань

1. Які з наведених величин можуть бути точними, а які наближеними?

а)' У шкільній бібліотеці 5000 книг;

б) у класі 32 учні;

в) відстань від Запоріжжя до Бердянська 200 км;

г) довжина спортзали 20 м;

д) у коробці 12 олівців.

2. Між якими сусідніми натуральними числами стоїть кожен із дробів: 5,97; 1,03; 132,2; 8,75?

■3. Округліть:

а) до десятків: 23; 15; 841; 1078;

б) до сотень: 647; 8739; 15981; 986.

Вправи на сприйняття й осмислення нового матеріалу

1. Прочитайте запис і назвіть, до якого розряду ок­руглені числа:

а) 9,56927 = 9,5693; б) 0,378102=0,4;

в) 12,3631 = 12,36; г) 10,1287 = 10,129; .

д) 18,327 = 18; є) 7,021 =7,0.

2. Округліть:

а) до десятих: 17,25; 0,118; 35,579;

б) до десятків:-11,2; 27,96; 340,8;

в) досотих: 3,028; 317,834; 112,5018;

г) до сотень: 162,3; 701,79; 5337,325.

Вправи на застосування набутих знань

1. Яку цифру можна підставити замість зірочки, щоб була правильною наближена рівність?

а) 318,* = 318,6; 736,92* = 736,92;

б) 23,1* =23,1; 736,* = 736;

в) 115,1* = 115,2; 1*,2 = 20.

2. Число спочатку округлили до десятків, потім до сотень, потім до тисяч. Чи завжди одержимо той самий результат, якщо округлимо задане число відразу до тисяч?.

При плануванні уроків особливу увагу приділяю вивченню нового матеріалу, визначаю конкретну мету уроку і способи її досягнення. Надаю велике значення актуалізації опорних знань. Урок будую так, щоб все потрібне для введення нового матеріалу було повторено. Формування вмінь і навиків здійснюю на достатньо простих вправах, чітко виділяю результати навчання, які повинні бути досягнуті учнями при вивченні окремого пункту, параграфа, теми.

Раціонально організовую роботу учнів на уроці, правильно підбираю темп роботи, передбачаю різні види діяльності на уроці, виробляю в учнів звичку працювати інтенсивно, використовуючи кожну хвилину робочого часу. В своїй роботі застосовую такі методи навчання, які стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність учнів, розвивають творче мислення. Наприклад, вивчаючи тему «Додавання і віднімання многочленів» (7 клас), під час формування вмінь і навичок учні виконують самостійно завдання, пра­цюючи в парах за алгоритмам

Приклад.

Додавання многочленів

1. Запишіть послідовно у вигляді алгебраїчної суми всі члени многочленів.

2. Зведіть подібні доданки.

Віднімання многочленів

1. Складіть різницю многочленів, беручи другий многочлен у дужки зі знаком (—).

2. Розкрийте дужки, змінюючи знаки перед одно­членами, що стоять у дужках, на протилежні.

3. Зведіть подібні доданки.

Формуючи навички розв'язування рівнянь (6 клас), учні виконують самостійну роботу, працюючи у гру­пах. Клас об'єднано в три групи. Кожна група вико­нує своє завдання. Для кожної групи на парті роз­кладено відповіді. Учень, який найшвидше отримує відповідь, підходить до призначеної для його ко­манди парти й шукає відповідь. Якщо він знайшов таку відповідь, як у нього, то йде до команди й кон­сультує учнів, в яких виникли труднощі. Коли ко­манда виконала завдання, учень-консультант пере­вертає карточку з відповіддю до рівняння, на зво­ротному боці якої написана буква. Тепер команда приступає до виконання наступного завдання. Ви­грає та команда, яка першою правильно розв'яже всі рівняння і прочитає слово, записане зі зворотно­го боку карточок.

Практикую проведення уроків з елементами гри «ЩО? ДЕ? КОЛИ?». На такому уроці активізуються навіть самі байдужі до математики.

Групи учнів - команди прагнуть отримати перемогу і, можливо, приз .

Велику увагу приділяю питанню контролю знань та умінь, рефлексії результатів своєї діяльності. Організована робота в парах та групах дає змогу учням проявити себе і оцінити свої знання. Так при виконанні математичних диктантів учні обмінюються зошитами, здійснюють взаємоперевірку і оцінюють результати товаришів. Під час вивчення тем: «Похідна», «Інтеграл», «Многогранники» учні працюючи в парах провели взаємоопитування з питань теорії, перевірки знань табличних значень похідних та первісних функцій, оцінили один одного. За умов парної роботи, роботи в групах всі діти в класі отримують рідкісну для традиційного навчання можливість думати, говорити, висловлюватись, обмінюватись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом.

Парну і групову роботу організовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь, навичок, після викладу нового матеріалу або на початку нового уроку замість опитування.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання.

ВИСНОВКИ

Досвід моєї роботи дозволяє зробити наступні висновки:

1. Одним із шляхів розвитку творчої активності учнів, удосконалення процесу навчання математиці є організована система робіт;

2. Систематичне проведення самостійних робіт та підвищення їх навчально-пізнавальної ролі в навчальному процесі сприяє значному поліпшенню якості математичної підготовки школярів;

3. Пов'язуючи вивчення теоретичних питань з практичною діяльністю, самостійні роботи дають можливість учням самим ліквідувати прогалини, розширювати знання, творчо застосовувати їх у вирішенні різних завдань;

4. Контроль за виконанням таких робіт сприяє організації тематичного обліку знань, допомагає мобілізувати діяльність, сприяє розвитку мислення школярів.

Система роботи з розвитку пізнавальної активності учнів на основі самостійної роботи на уроках та в позаурочний час сприяли пробудженню пізнавальних мотивів, придбання учнями навичок самостійної діяльності. В результаті відбулися позитивні зміни в рівні пізнавальної активності учнів на основі сформованих умінь вчитися: інформаційних, організаційних, рефлексивних і комунікативних умінь. Критерієм оптимальності методів навчання і збудження інтересу учнів до навчальної діяльності, до наукових досліджень є ефективність навчання, що виражається у високому рівні засвоєння знань, умінь і навичок, інтелектуального розвитку учнів (якість знань за результатами ДПА в 2010 р.-64%; якість знань за результатами ДПА в 2013 році - 73%))

Кiлькiсть переглядiв: 396

Коментарi